Це було перше моє паломництво до Люрду. З нетерпінням я очікувала цієї хвилини, коли вступлю на благословенну землю, побачу Гроту Масаб’єль, занурюся у святу воду і прийму очищення душі і тіла з Божої ласки.

Вражаючою була атмосфера біля Гроти, – на світанку, коли ще містечко було занурене у глибокий сон, – це були неймовірні відчуття, які неможливо передати словами. Їх треба відчути і пережити.

Хоча я в житті є віруючою людиною, але не практикуючою…

Грота – це місце Благодаті. В Люрд прижають мільйони людей зі всього світу. Їдуть здорові і хворі, хто в інвалідному кріслі, а хто повністю лежачий. Що шукають всі ці люди? Шукають Божої помочі. Чому їдуть туди? Їдуть до Богородиці, до Божої Матері, яка молиться за нас до свого Сина, Ісуса Христа, дає надію і допомогу у важкі хвилини.

Коли ми стояли в черзі до купалень на світанку, було достатньо прохолодно на вулиці, потягував холодний осінній вітерець. Не було такої людини, яка б не просила в Небесної Матері допомоги, виздоровлення і благословення. Вода є звичайно одним із цілющих засобів, щоб могти очиститися як духовно, так і тілесно. Недарма Богородиця (Signora in bianco) закликала всіх людей до чудодійного джерела: «Venite bere alla fonte e lavatevi».

Незвичайні враження я отримала від доброти цих людей, які оточували мене, які не тільки допомагали, але жили моїм життям. Волонтері із купалень – жінки в котрих усмішка не сходила з обличчя – старались пояснити весь хід дій не тільки на словах, але передусім жестами і мімікою. Вода у ваннах була настільки холодною, що аж зводило дух, здавалось, що моє тіло закам’яніє. Але вийшовши з води майже сухою, я відчула приємний жар по всьому тілі. Це ще раз свідчить про те, що Діва Марія зміцнила мене у моїй вірі.

За два дні перебування у Люрді, я віднайшла душевний спокій, хотілося повертатися кожної миті до Гроти, щоб молитися і дякувати ще і ще Богородиці за її любов до нас грішників. Думаю, що напевно не було такої людини, яка б не була вислухана Ісусом Христом і Його Матір’ю, Пресвятою Богородицею.

Це все прекрасно! Вважаю, що кожен із нас повинен хоча б один раз в житті побувати у цьому чудотворному місці. В моїх очах закарбувалися погляди людей з їхніми проблемами, бідами, стражданнями і радостями. Скільки життя!!!

Що змінилося після цієї поїздки? Багато чого. Але на даний момент відчуваю сказати тільки – дякую. Дякую Господу Ісусу, що запровадив нас щасливо до цього благодатного містечка, та дякую Матері Божій за те, що вислухала наші щиросердечні молитви.

Щиру подяку висловлюю о. Віктору Двикалюку, що організував нас на це паломництво, що є добрим пастирем і наставником. А також всім українцям заробітчанам, які були разом зі мною цьому паломництві.

Люрдська Богородице, дякую за неочікуване і реалізоване чудо!

п. Курочка Л.О.