Лк 8,26-39

У 23-тю неділю по зісланню Святого Духа ми чули євангельську розповідь про прихід Ісуса з учнями до поганського краю Герасиму, де зустрічає біснуватого чоловіка, котрий живе поза містом у гробах, ізольованим від суспільного життя. Диявол забрав чоловіка із хати і пересилив його в місце смерті, оголивши його з усього: «смерть ввійшла у світ через заздрість диявола, і її досвідчають ті, що йому належать» (Мудр 2,24). Цей біснуватий чоловік є уособленням Адама, котрого диявол оголив з Божої ласки, забрав з раю і переселив у місце смерті.

Як тільки Ісус наближується, зло не може діяти інакше як бунтуватися проти Нього. Виявляє свою абсолютну відмінність та відмежованість від Ісуса, як нечистого від чистого, смерті від життя, брехні від правди, бунтівливого від Сина. Євангелист Лука показує інтуїцію зла до Божої присутності. Той, хто  перебуває у злі, відчуває відразу Божу присутність, як щось суперечне та противне.

Євангельська розповідь показує нам силу та перемогу Ісуса над дияволом, щоб укріпити учнів не боятися продовжувати їхню місію: воювати проти зла, що продовжує існувати по сьогодні в невіруючих та поганських середовищах, як внутрішніх (в середині церковних спільнот) так і зовнішніх (сім’я, місце праці, школа, університети, соціальні та політичні структури).

Бажаю усім словами апостола Павла: «кріпитися в Господі та в могутності його сили. Одягнутися в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським. (…) Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати Євангелію миру. А над усе візьміть щит віри, яким здолаєте згасити всі розпечені стріли лукавого. Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто слово Боже» (Еф 6,10-17).

о.Віктор Двикалюк