Парадокс полягатиме у тому, що саме це страждання послужить уведенням Ісуса у предвічну Божу СЛАВУ, котру втратили наші прародичі, як і євреї, погани, і котрої надалі цураються багато наших вірних, ідучи на компроміс зі злом сучасного світу. о.Віктор Двикалюк, душпастир нашої громади, закликав усіх до щирого покаяння, котре не відбувається, перш за все, через СПОВІДЬ, яка часто буває святотатською (ті, котрі не бажають покаятися, на приклад: розведені, які вибирають спосіб співжитя), але через щире покаяння – цілковитої переміни свого життя, у котрому не має більше місце гріхові, але Божій благодаті.

Нехай Господь Ісус, котрий іде на добровільні Страсті, заради нашого спасіння, укріпить усіх нас у вірі і дасть нам сили і відваги позбутися гріховного стану!