Сьогоднішній празник повертає нас до восьмого дня після Різдва Христового: «Як сповнилось вісім днів, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його ім’ям Ісус – що дав був ангел, перше ніж воно зачалося в лоні» (Лк 2,21).
Обрізання позначає приналежність до ізраїльського народу, що взяв на себе обов’язок визнавати Бога як Бога. У Старому Завіті знаходимо слова, котрі Господь сказав до Авраама: «Ти берегтимеш союз мій, ти й твої потомки… Ви одріжете тіло на передній вашій шкірці, й це буде знаком союзу між мною й вами. На восьмім дні мусить бути обрізане в вас кожне ваше хлоп’я… і той, хто народився в господі та куплений за гроші…» (Бут 17, 9-12). Нажаль такому Завіту Ізраїль був завжди невірний. Але не через це Бог діє менше! У народженому Дитятку Бог відновляє Завіт: Ісус стає разом «так» людини Богу і вічне Боже «так» людині. Для нас християн празник Обрізання має духовне значення, котрим у Таїнстві Хрещення ми стали очищенні від первородного гріха і взяли на себе обов’язок дотримуватися Божого Закону.
Більше ніж про обрізання, євангелист Лука привертає увагу до найменування. Бога ніхто ніколи не бачив, а тому бажанням кожної релігії - дати обличчя та ім’я Богу: «Скажи мені твоє ім’я», просить Яків (Бут 32,30); «Покажи мені твою славу», просить Мойсей (Вих. 33,18); «покажи мені твоє обличчя», просять численні псальми. В народженому Дитятку Ісусі Бог дарує найбільший подарунок людству - називати Його по імені!
Про святість і силу святого імені Ісуса свідчить святий апостол Павло: «Тому й Бог вивищив і дав Йому ім’я, що понад усяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося — на небі, на землі і під землею» (Флп. 2, 9-10). Ісус сам пригадує своїм учням про спасительну силу свого імені: «Ім’ям моїм виганятимуть бісів, говоритимуть мовами новими; гадюк руками братимуть, і хоч би що смертоносне випили, не пошкодить їм; на хворих руки будуть класти і добре їм стане» (Мк 16,17-18).
Празник Обрізання та Найменування ГНІХ припадає на перший день Нового року, в котрому ми просимо благословення в Ісуса на наші кроки в цьому році. Час є великим Божим даром для нас, тому вміло використовуймо його «вдивляючись в Ісуса, засновника й завершителя віри» (Євр 12,2). Бажаю для Вас і Ваших родин, щоб цей рік став роком Божої благодаті та Божої любові!
Христос рождається! Славімо Його!
о.Віктор Двикалюк
