“Чим тобі, Христе, віддячимось за те, що ти задля нас з’явився на землі як людина? Кожне бо створіння, що тобою постало, воздає тобі подяку: ангели – співання, небо – зорю, мудреці – дари, пастухи – сповіщення чуда, земля – вертеп, пустеля – ясла..... Споконвічний Боже, помилуй нас!” (Стихира Вечірні Навечір’я Різдва Христового).

Дорогі у Христі брати та сестри! Сьогодні ми святкуємо один із найбільших празників церковного року – Різдво Господа нашого Ісуса Христа, до котрого ми готувались дорогою різдвяного посту, щоб побачити Вифлеємську зорю і прийти до вертепу народженого Дитятка Ісуса.

Сьогоднішній євангельський текст привертає нашу увагу на мудреців зі сходу, котрі побачили Вифлеємську зорю і розпізнали у ній час народження Месії. Але для них цього не достатньо: вони бажають побачити місце народження Месія. Це бажання приводить їх здійснити подорож до Єрусалиму, щоб спитати «Де народився цар юдейський?» (Мт 2,2).

Від первосвящеників та книжників вони довідуються, що згідно Писання Христос має народитись у Вифлеємі: «А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних» (Міхей 5,1). Первосвященники та книжники знають правду, але на жаль знаходяться віддалені від неї. Тільки мудреці, котрі вірою бачать зорю, можуть нарешті прийти до вертепу, щоб побачити Дитятко Ісуса з Марією.

Дорогі у Христі, народження Христа є великою радістю для всієї вселенної: «Небо і земля нині з’єдналися, коли Христос народився, нині Бог прийшов на землю, людина ж на небо вийшла…» (Стихира Литії Різдва ГНІХ). Бажаю усім вірою мудреців зустріти народженого Ісуса у вертепі наших сердець та принести Йому у дар свою віру, любов і чисті серця!

Христос рождається! Славімо Його!

о.Віктор Двикалюк