Лк 18,18-30

У 18 неділю по зісланню Святого Духа ми чули євангельську розповідь про запитання одного чоловіка поставлене Ісусу: «Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?». Є тим самим запитанням поставлене попередньо законовчителем (пор. Лк 10,25). Дорога, яку пройшов Ісус від тоді до цього моменту є великою катихезою, що відповідає на це запинання. Вічне життя є спасінням людини. Щоб його успадкувати - необхідно жити синівським життям, що немає за основу багатство і владу, але бідність «Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом» (2Кор 8,9) та служіння Сина «Син Чоловічий прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб послужити» (Мт 20, 28).

Євангельський текст поділяється на три частини: перша - про необхідність бідності (18-23). Щоб успадкувати життя Отця, необхідно бути як Ісус - бідного і милосердного. «Ісус, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж - хресної» (Фил 2,6.9). Друга - про неможливість бідності (24,27). Ісус підтверджує, що є неможливе кожному спастися, тому що спасіння не є певним здобуттям, але даром любові і благодаті. Марія, що зачинає того, якого неможливо зачати, знає: «нічого бо немає неможливого для Бога» (1,37). Лука хоче привести кожного віруючого до ствердження, що неможливо спастися - поки не відриємо серце і приймемо дар. Третя - про те, що робить можливим цю бідність (28-30). Є знайдення правдивого багатства, від радості якого залишається усе.

Бажаю усім повноти життя, котре отримуємо через Ісуса та в Ісусі: «бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества. І ви маєте в Нім повноту, а Він Голова всякої влади й начальства» (Кол 2,9-10).

о.Віктор Двикалюк