Лк 18,35-43
У 31-шу неділю по зісланню Святого Духа ми чули євангельку розповідь про подорож Ісуса до Єрихону, де зустрічає одного сліпця, котрий благає його: «Ісусе, сину Давидів, змилуйся надо мною!».
Єрихон у Старому Завіті був непереможною фортецею, куди ніхто не міг увійти і звідки ніхто не міг вийти, але Господь спричинив її падіння на голос сурми і на крик народу. Єрихон є подібним до серця кожної людини, котра не бажає пізнати Господа.
Сліпий є нездатним бачити світло, щоб пізнати «Справжнє Світло, що просвічує кожну людину» (пор. Ів 1,9) та направити свої стопи на дорогу до Єрусалиму - міста миру (пор. Лк 1,79). На відміну від фарисеїв і книжників сліпий може тільки слухати, щоб прийняти зцілення: «Я прийшов у цей світ на суд: щоб ті, що не бачать, бачили і ті, що бачать, сліпими стали» (Ів 9, 39).
Євангелист Лука привертає увагу на важливості слухання з котрого народжується віра, котра провадить до споглядання: «Тож віра із слухання, а слухання через слово Христове» (Рм 10,17). Також і ми, якщо маємо інколи трудність бачити значення Божого Слова, можемо у всякому разі чути його та зберігати його у серці, щоб прийти вірою до споглядання.
Цей сліпий звертається до Ісуса благанням: «Ісусе, сину Давидів, змилуйся надо мною!» (Лк 18,40). Ім’я Ісус означає «Бог спасає». Кликати по імені приводить до сопричасття та спасіння: «Кожний, хто призове ім’я Господнє, той спасеться» (Рм 10,14); «І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Ді 4,12). Ісус є об’явленням безмежної Божої любові до грішної людини, любові повної і без обмежень, любові Отця до Сина і через Сина до всіх, хто призиває: «Ісусе, Сину Божий, помилуй мене грішного».
Дорогі у Христі, центром євангельської розповіді є призивання імені Ісуса – «Світла світу» (пор.Ів. 8,12), призивання котрого приводить нас до сопричастя із ним. Це спричинює можливим неможливого: саме те, що відбулося у хрещенні – благодаті просвічення. Бажаю усім завжди просвічуватися світлом віри і добрих діл, щоб коли Господь прийде, ми могли чистими вийти Йому назустріч і ввійти безборонно у палату небесної слави Його.
о.Віктор Двикалюк
